Поліграф: законність застосування.
Поліграф — технічний багатоканальний (у тому числі має канал виявлення протидії) реєстратор психофізіологічних реакцій суб’єкта дослідження, який дає можливість виявляти і фіксувати психофізіологічні реакції суб’єкта дослідження на певні стимули (подразники) шляхом перетворення його психофізіологічних показників активності з аналогових сигналів у цифрові сигнали, які відображаються у вигляді кривих на поліграмах (Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань, затверджено постановою КМУ від 11.05.2017 № 449).
Поширена неофіційна назва - детектор брехні.
Застосування поліграфа у певних випадках є обовʼязковим, зокрема, поліграф застосовують при прийнятті особи на посаду в спецслужби:
- Перед призначенням на посаду в розвідувальному органі особа, а також у визначених актами розвідувального органу випадках співробітник такого органу проходять психофізіологічне дослідження із застосуванням технічних засобів фіксації реакцій людини (ст. 31 ЗУ «Про розвідку»).
- До вступу на службу до Державного бюро розслідувань, а також не рідше одного разу на рік під час проходження служби в Державному бюро розслідувань працівники Державного бюро розслідувань проходять психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа (ст. 26 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань»).
- Кандидати на посади в Бюро економічної безпеки України, що передбачають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, за їхньою згодою проходять психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа (ст. 24 ЗУ «Про Бюро економічної безпеки України»).
Крім цього, поліграф нерідко використовують у кримінальних провадженнях. Правоохоронні органи беруть до уваги як доказ результати опитування особи із застосування поліграфа на етапі досудового розслідування, адже це прямо не заборонено законом.
Попри це, варто знати, що в кримінальному процесуальному законодавстві немає визначення та умов застосування поліграфу.
Тому суд при винесенні вироку щодо особи у кримінальному провадженні, як правило, не бере до уваги результати поліграфу на рівні з іншими доказами. Натомість такі результати приймаються як додатковий аргумент на підтвердження правильності процесуальних дій правоохоронних органів.
В окремих випадках суди все ж беруть до уваги результати поліграфу на рівні з іншими доказами, якщо таке дослідження проводилось на підставі ухвали суду як судова психологічної експертиза, посилаючись на розділ VI Психологічна експертиза Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом МЮ України 08.10.1998 № 53/5.
Також, є випадки коли суд дотримується позиції, що є недопустимий доказ і висновок експерта за результатами психофізіологічного дослідження достовірності показань обвинуваченого, адже чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфу та використання отриманих даних як доказу. До того ж, відповідно до ст. 23 КПК показання суд отримує безпосередньо.
Таким чином, саме в межах кримінального провадження застосування поліграфу не має доказового значення на рівні з іншими доказами, зібраними у відповідності до кримінального процесуального законодавства.
Також є випадки застосування поліграфу на підприємствах щодо своїх працівників. Тут варто зазначити, що застосування поліграфу не заборонено законом. Проте, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 28 Конституції України, де визначено, що жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам, опитування із застосуванням поліграфу, як різновид медико-психологічних дослідів, можуть проводитися тільки за наявності письмової згоди особи, яка їх проходитиме. І це стосується всіх вищевказаних випадків застосування поліграфу.